П’ять питань про обмін даними з податковою: що варто знати

Автоматичний обмін податковою інформацією між Україною та іншими країнами не означає, що всі українці автоматично потраплять під перевірки. У разі виявлення незадекларованих доходів за кордоном Державна податкова служба може вимагати пояснень.

Про те, як працюватиме автоматичний обмін даними та які ризики існують для українців і бізнесу, розповіла податкова консультантка Олександра Томашевська.

Головне:

• Обмін даними не запускає перевірки автоматично, але дозволяє податковій зіставляти інформацію про доходи.
• У спірних випадках вирішальне значення має фактичний центр життєвих інтересів людини.
• Підписання документів за межами України ще не доводить управління компанією з-за кордону.
• Потенційні спори з податковою краще готувати так, ніби справа вже розглядатиметься в суді.

Чи означає обмін автоматичні перевірки

ДПС запевняє, що автоматичний обмін даними не означає нових перевірок чи обмежень. Сам по собі обмін означає, що податковий орган отримає інформацію, наприклад, про дані українців на рахунках в іноземних банках. Йдеться про ті країни, які підпадають під обмін, і ті фінансові установи, які визначили українця саме як резидента України.

Є цілий ланцюжок кроків, які визначають, чи підпадає людина під обмін. Якщо українець фактично живе за кордоном, має постійне проживання та документи, які дозволяють працювати й перебувати в цій країні, то законодавство цієї країни розглядає його як свого резидента.

Існує висока ймовірність, що Польща чи Німеччина, визнаючи такого громадянина своїм резидентом, не передаватиме інформацію про нього Україні. Якщо людина переїхала до Польщі, працює там, живе там, її діти ходять до польської школи, то навіть за наявності активів в Україні для Польщі вона є польським резидентом.

Тому перше питання – чи взагалі щодо конкретної людини відбудеться цей обмін. Якщо людина живе в Україні, але має капітали за кордоном і в іноземній країні визначена саме як резидент України, тоді обмін відбудеться.

Якщо людина в Україні все декларує, сплачує всі податки, але має майно за кордоном, тоді українська податкова просто зіставить дані, які вже є в її базах, із інформацією, отриманою в межах обміну. Сам по собі обмін не означає автоматичних перевірок. Але якщо з отриманих даних стане відомо, що людина, наприклад, здавала нерухомість за кордоном, отримала 10 тисяч євро доходу і не задекларувала цього в Україні, тоді податкова може надіслати запит.

У такому запиті попросять пояснити, як були оподатковані ці доходи, або запропонують їх задекларувати і сплатити податки. Фактично тут є два варіанти: або людина добровільно все декларує, або починається з’ясування обставин – чи була вона податковим резидентом України, чи повинна була декларувати ці доходи.

Податкова не скаже, що це автоматично запускає перевірку. Швидше, це механізм порівняння того, що людина задекларувала, із тим, що про неї відомо за кордоном.

Резидентство, бізнес і ризики

У ДПС кажуть, що інформація про перетин кордону допоможе точніше визначати податкове резидентство. Людина може бути податковим резидентом однієї країни або навіть двох одночасно. У такому разі обидві країни можуть претендувати на оподаткування одних і тих самих доходів.

Твердження про те, що людина залишається резидентом України лише тому, що має тут майно чи роботу, – це занадто спрощене трактування законодавства. Більшість людей не оформлювали виїзд на постійне місце проживання. Вони просто живуть за кордоном.

Сам факт того, що людина підписує документи за кордоном, ще нічого не означає. Інша справа – доведення того, що людина фактично керує бізнесом в Україні. Якщо вона веде переговори з українськими клієнтами, постійно управляє українським бізнесом, підписує документи, це може бути одним із доказів на користь того, що центр її життєвих інтересів залишається в Україні.

Але сучасна людина може керувати бізнесом одночасно в кількох країнах. Податкова намагається зібрати якомога більше доказів того, що людина має тісніший зв’язок з Україною. Але можна зібрати й протилежні докази. Кожну ситуацію потрібно розглядати окремо.

Україна аналізує інформацію про перетин кордону. Якщо людина стверджує, що постійно проживає в Польщі, але регулярно повертається до України, кількість таких поїздок також може враховуватися. Так само враховуються інші обставини: чи є житло в Україні, чи проживає сім’я за кордоном, де людина працює, отримує дохід, веде бізнес.

Якщо сім’я проживає разом із людиною за кордоном, це сильний аргумент на користь того, що центр її життєвих інтересів знаходиться саме там. Один із варіантів мінімізувати такі аргументи – знятися з реєстрації місця проживання в Україні. Але це серйозний крок. Це рішення для тих, хто справді більше не планує жити в Україні.

Наразі у переліку країн для обміну є понад 10, зокрема Польща, Іспанія, Італія, Литва, Естонія, Велика Британія, Німеччина, а в 2026 році долучилась і Швейцарія. Щодо можливих зловживань, ця процедура є новою, тому практики поки що немає.

Якщо людина розуміє, що може отримати запит від податкової, їй варто заздалегідь готувати документи й аргументи. Готуйтеся так, ніби вже перебуваєте в суді. Не просто пояснюйте свою позицію податковій, а збирайте докази такого рівня, які можна буде одразу використовувати в суді. Тоді ваша позиція буде значно сильнішою.