Придніпровська ТЕС — гігант енергетики на берегах Дніпра

Придніпровська ТЕС розташована в Самарському районі Дніпра на лівому березі річки Дніпро за адресою вулиця Гаванська, 1. Ця теплова електростанція, зведена в 1950-х роках, протягом десятиліть забезпечувала електроенергією великі промислові підприємства регіону та теплом житлові масиви лівого берега міста.

Її поява стала частиною масштабної індустріалізації післявоєнної України. Вугілля, вода з Дніпра та розвинена інфраструктура дозволили створити об’єкт, який десятиліттями працював на межі технічних можливостей свого часу.

Сьогодні станція продовжує роботу в обмеженому режимі, зберігаючи критичне значення для теплопостачання місцевих мешканців та балансування енергосистеми Дніпропетровщини.

Історія будівництва придніпровської тес

У 1951 році на території колишнього козацького села Чаплі розпочалося спорудження нової теплової електростанції. Місце обрали не випадково: близькість до Дніпра гарантувала воду для охолодження турбін, а залізниця забезпечувала регулярне постачання донбаського вугілля.

Перший енергоблок потужністю 100 МВт ввели в експлуатацію 28 грудня 1954 року. Уже наступного року запрацювали ще три блоки такої ж потужності. У 1957 та 1958 роках додали по одному блоку, на деяких з них встановили турбіни ВКТ-100, що знизило питомі витрати палива на 6 відсотків.

1959 рік став проривним: тут запустили перший в Радянському Союзі енергоблок потужністю 150 МВт. Це був серйозний крок уперед для вітчизняного енергомашинобудування. Протягом 1960–1961 років ввели ще три блоки по 150 МВт. У 1963 році з’явився блок №11 потужністю 300 МВт — знову перший такого класу в СРСР. З 1964 по 1966 рік щороку здавали по одному 300-мегаватному блоку.

У 1966 році встановлена потужність станції досягла 2400 МВт, що зробило її однією з найпотужніших теплових електростанцій Європи на той час.

У 1979–1983 роках перші шість блоків по 100 МВт вивели з експлуатації через технічний знос. Натомість у 1980–1986 роках провели реконструкцію блоків №7–10, перевівши їх у теплофікаційний режим. Це дозволило станції постачати тепло безпосередньо споживачам. У 2011 році модернізували блок №11, встановивши нову турбіну К-310-23,5 та довівши його потужність до 310 МВт.

Паливна політика також змінювалася. Спочатку станція працювала на антрациті. Пізніше її переводили на природний газ, але через кризи постачання у 2010-х роках блоки почали переводити на вугілля газової групи. Це рішення підвищило енергетичну незалежність країни.

Технічний устрій та обладнання

Придніпровська ТЕС працює за класичною паротурбінною схемою. Вугілля спалюють у котлах, вода перетворюється на пару високих параметрів, яка обертає турбіни, з’єднані з електрогенераторами. Частина тепла відпрацьованої пари використовується для нагріву води, що йде на опалення та гаряче водопостачання.

Блоки 150 МВт оснащені котлами ТП-90 та турбінами К-160-130. Потужніші блоки використовують котли ТП-210 та ТПП-110 у поєднанні з турбінами К-300 або К-310. Ефективність субкритичних блоків становить 35–38 відсотків. Це означає, що приблизно третина енергії палива перетворюється на електроенергію, а решта виділяється у вигляді тепла, яке частково утилізується завдяки когенерації.

Дані про встановлену потужність та обладнання станом на 2021 рік наведено за матеріалами ДТЕК Дніпроенерго.

Потужність та її еволюція

Історичний максимум встановленої потужності — 2400 МВт — станція досягла наприкінці 1966 року. Після виведення старих блоків та проведення модернізацій у 2021 році встановлена потужність становила 910 МВт. Реальна доступна потужність завжди залежала від технічного стану обладнання, якості палива та сезонних факторів.

Сьогодні цифри значно скромніші через пошкодження. Станція працює в режимі часткового відновлення, де пріоритет віддається найбільш справним блокам. Це дозволяє підтримувати генерацію на рівні, достатньому для місцевих потреб та допомоги енергосистемі регіону.

Когенерація тепла для мешканців

Після реконструкції 1980–1986 років станція стала важливим джерелом теплової енергії. Теплова потужність сягає 845 Гкал на годину. Гаряча вода та пара постачаються до Придніпровського мікрорайону та інших територій лівого берега Дніпра.

Когенерація значно підвищує загальну ефективність використання палива. Тепло, яке в чисто конденсаційному режимі втрачалося б у навколишнє середовище, тепер зігріває тисячі домівок. У 2021 році на станції також впровадили технологію сухого золовідалення, що зменшило пилові викиди та обсяги відходів.

Саме тут у 1959 році ввели в експлуатацію перший в Радянському Союзі енергоблок потужністю 150 МВт, а в 1963 році — перший 300-мегаватний блок.

Придніпровська ТЕС у воєнний період

З жовтня 2022 року станція зазнала десятків атак з використанням ракет та дронів. Пошкодження котлів, турбін, трубопроводів та електрообладнання призводили до аварійних зупинок та пожеж. У лютому 2026 року черговий удар серйозно вплинув на теплопостачання — без тепла тимчасово залишилося близько 10 тисяч абонентів.

Попри складні умови, фахівці ДТЕК Дніпроенерго проводять цілодобові відновлювальні роботи. Замінюють пошкоджені елементи, відновлюють лінії та котли. Станом на червень 2026 року станція функціонує в режимі часткового відновлення. Основне навантаження тримають модернізовані блоки. Електроенергію генерують у межах технічних можливостей, а пріоритет надається теплу для населення.

Попри десятки атак та значні пошкодження, колектив станції та фахівці ДТЕК продовжують відновлювальні роботи, забезпечуючи теплом тисячі мешканців навіть у воєнний час.

Роль у енергетичній безпеці регіону

Придніпровська ТЕС завжди виконувала не лише роль базової генерації, а й забезпечувала маневреність енергосистеми. Вона допомагала покривати пікові навантаження та компенсувати коливання від гідроелектростанцій чи відновлюваних джерел. У Дніпропетровській області, де зосереджені металургійні, хімічні та машинобудівні підприємства, надійна робота станції безпосередньо впливала на стабільність виробництва.

Навіть у обмеженому режимі станція залишається важливим елементом регіонального енергетичного балансу. Її внесок особливо помітний у періоди, коли інші об’єкти виведені в ремонт або пошкоджені.

Колектив станції, багато з яких — представники династій енергетиків, демонструє високу професійність та відданість справі. Придніпровська ТЕС, попри всі випробування, продовжує бути частиною енергетичного фундаменту України. Її історія — це історія технічного прогресу, адаптації до нових умов та незламності людей, які тримають світло та тепло в домівках.