FREYJA: Європа будує панконтинентальний щит ППО з українськими ракетами
Прапор ЄС і ракетна установка системи протиповітряної оборони FREYJA
У Європі триває створення інтегрованої системи протиповітряної оборони FREYJA на базі технологій Fire Point. Проєкт поєднує європейські радари та сенсори з доступними українськими перехоплювачами, формуючи єдину мережу захисту неба.
Подібність до «Залізного купола»
Авіаційний експерт та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський пояснює, що FREYJA не є класичним зенітним комплексом із пусковою, радаром і командним пунктом. Це глобальна інтеграційна архітектура, яка об’єднує оборонні ресурси європейських країн та України. Суть системи — у поєднанні різноманітних європейських сенсорів, радіолокаційних станцій і систем наведення з українськими ракетами-інтерцепторами від Fire Point.
«Фактично, такий підхід дозволяє створити єдиний пан’європейський купол на кшталт ізраїльського “Залізного купола” та повністю переосмислити захист неба на континенті», — каже Храпчинський.
Відмінності від традиційного ППО
На відміну від локальних комплексів, таких як SAMP/T, FREYJA функціонує як надбудова вищого рівня. Вона інтегрує десятки розрізнених систем в єдину інтелектуальну мережу. Це дає змогу переходити від пасивного відбиття ударів до проактивної роботи: завчасно передбачати траєкторію загрози, оцінювати рівень небезпеки та залучати найефективніший засіб перехоплення.
Рішення Fire Point пропонують фінансово доступну альтернативу дорогим закордонним ракетам. Завдяки цьому Україна та європейські партнери можуть нарощувати власні оборонні потужності без тотальної імпортозалежності. За даними джерела, FREYJA може запрацювати до кінця 2026 року.
Ракета-перехоплювач FP-7.x виготовлена з композитних матеріалів, розвиває швидкість 1500–2000 м/с, має довжину 7,25 м, дальність до 200 км та бойову частину вагою до 150 кг.
