Чим кропити курячі воші у сараї: дози і порядок

Коротко

• Сарай кроплять ветеринарним інсектицидом на основі піретроїдів: Бутокс-50 (дельтаметрин) або Ектосан (альфациперметрин). Побутовий «Фас-Дубль», гас і собачі краплі — не варіант.
• Справжні курячі воші живуть на птиці. У щілинах сараю частіше сидить червоний курячий кліщ. Кропити треба і приміщення, і поголів’я, інакше коло замикається за тиждень.
• Перед обприскуванням винесіть птицю, зніміть усю підстилку, зішкребіть послід зі сідал і гнізд. Мокрий бруд з’їдає препарат.
• Яйця паразитів хімія майже не бере. Другу обробку робіть через 7–10 днів, інакше вилупиться нова хвиля.
• Після обприскування провітріть сарай, дочекайтеся висихання, застеліть чисту підстилку. Корм і воду на час роботи виносьте.
• Це не заміна консультації ветеринара. Дози завжди звіряйте з інструкцією саме вашої упаковки.

Кропити сарай від курячих вошей варто ветеринарним піретроїдом, а не «чим завгодно з полиці господарського». Для приміщення в українських умовах найчастіше беруть Бутокс-50: 1 мл на 1 л води, змочують сідала, гнізда, стіни, підлогу і всі щілини. Ектосан для дезакаризації тваринницьких приміщень розводять 1:500 і наносять з розрахунку 0,2 л робочого розчину на 1 м² — так зазначено в інструкції виробника Brovapharma. Птицю в цей момент у сараї бути не повинно.

Однак якщо зупинитися лише на стінах, виграш буде короткий. Пухоїди й воші весь цикл проводять на курці: яйця приклеєні до основи пір’я, дорослі сидять біля клоаки, під крилами, на грудях. У Merck Veterinary Manual прямо сказано: інсектицид яйця не вбиває, тож обробку повторюють через 10 днів. У сараї ж ховається інший ворог — червоний кліщ, який вночі вилазить із тріщин і п’є кров. Люди все це називають «вошами» і дивуються, чому після одного обприскування свербіж не зникає.

Нижче — робочий порядок: що саме кропити, в якій розведенні, куди цілитися з розпилювача і де хазяї найчастіше промахуються. Без магії. З рукавичками.

Воші на курці і «воші» в сараї — не одне й те саме

Поки не зрозумієте, кого труїте, препарат можна вилити даремно. На подвір’ї зазвичай змішують три речі в одну купу. І потім кроплять «на око».

Найпошиленіша куряча воша — тілесна, Menacanthus stramineus. Яйця вилуплюються за 4–5 днів, далі три німфальні стадії по 3–4 дні. Повний цикл — близько трьох тижнів. Самка за доросле життя, яке триває приблизно 12 днів, відкладає в середньому 1–2 яйця на добу. Це не «сто тисяч із пари», як пишуть у переказах, але й цього вистачає, щоб за місяць заселити весь сарай, якщо пропустити хоч кількох несучок.

Перевірка проста. Візьміть курку вдень, розсуньте пір’я біля клоаки, під крилами, на грудях і стегнах. Білі «намистини» на стрижнях — яйця. Живі комахи повзають, не стрибають. Якщо вдень на птиці порожньо, а вранці на руках після збору яєць свербить і видно дрібні крапки в швах гнізда — це вже кліщ. Сарай тоді головна мішень.

У практиці я вже не раз бачив одну й ту саму картину: господар кропить стіни, бо «воші ж у сараї», а клоаку жодної курки не дивиться. Через тиждень свербіж той самий. І навпаки: курей викупали, сарай лишили зі старою підстилкою — кліщ вийшов з-під сідала, ніби його й не чіпали.

Підготовка: без неї кропити марно

Інсектицид на шарі посліду й пуху працює слабко. Органіка зв’язує діючу речовину, а під коржами лишається живий запас. Тому обприскувач — не перший крок, а четвертий чи п’ятий.

1. Виженіть усю птицю. Навіть «чисту» на вигляд. Паразити не підписуються на хворих.
2. Винесіть гнізда, знімальні сідала, годівниці, напувалки, мітли, картонні прокладки для яєць.
3. Вигребіть підстилку повністю. Не перевертайте — пакуйте в мішки і заберіть подалі від вольєра. Компостна купа біля сараю — подарунок кліщу.
4. Шпателем зніміть послід зі сідал, зі стінок гнізд, із кутів, з місць, де жердина входить у брус.
5. Вимийте гарячою водою з кальцинованою содою або господарським милом. Дайте дереву просохнути.

Сухе дерево бере розчин краще. Мокре розводить препарат і змиває його в калюжі, де він уже нікого не вбиває. Металеві клітки мити легше, зате щілини в дереві — улюблене місто червоного кліща. Їх після миття варто пройти шилом або старим ножем, щоб відкрити хід для струменя.

Поки сарай сохне, огляньте інвентар. Яйцекладки, ящики, транспортні кошики теж носять пухоїдів. Нову птицю без карантину в чистий сарай не садять — це класичний спосіб занести все заново за один вечір.

Чим кропити сарай: препарати і дози

Для приміщення беріть засоби, дозволені для тваринницьких будівель, а не для тарганів у кухні. Піретроїди б’ють по нервовій системі комах: швидко паралізують дорослих і німф. На яйцеву оболонку діють слабо або ніяк. Звідси повтор через 7–10 днів, інколи 9–12 — як напише виробник.

Бутокс-50 (дельтаметрин)

Найупізнаваніший варіант у сільгоспаптеці. За українськими настановами до Бутокс-50 для обробки приміщень від бліх, вошей і клопів розводять 1 мл на 1 л води. Для пухоїдів птиці в тій самій логіці: 1 мл на 1 л, кроплять пір’я, зону під крилами і хвостом, сідала, стіни, підлогу, потім міняють солому. Для бліх і вошей на ссавцях розведення інше — 1 мл на 4 л. Не плутайте рядки в таблиці. Розчин робіть перед роботою, вода близько 15–20 °C, не окріп і не крижана.

Після обробки приміщення його провітрюють щонайменше 2 години, заходити раніше не варто. Забій тварин — не раніше ніж через 5 діб після останнього нанесення, якщо орієнтуватися на ту саму настанову. Яйця: дивіться листівку саме вашої партії, бо формулювання у різних фасувань відрізняються.

Ектосан (альфациперметрин + піпероніл бутоксид)

Український препарат Brovapharma. Піпероніл бутоксид підсилює піретроїд, тому на резистентних популяціях він інколи дає кращий результат, ніж «голий» дельтаметрин. Для курей робочий розчин 1:750, на одну голову 20–60 мл, з дрібнодисперсного розпилювача, уникаючи очей і дзьоба. Для дезакаризації приміщень — 1:500, 0,2 л на 1 м² по дверях, підвіконнях, стінах. Повтор при кліщах — через 9–12 днів. Забою на м’ясо — через 14 діб. Обмежень щодо яєць в інструкції немає.

Пудри і що з полиці краще не брати

Інсектицидна пудра зручна в гніздах і на сідалах після того, як стіни вже висохли. Нею ж припудрюють клоаку й підкрилля, якщо рідину на птицю лити страшно в холод. Дозу завжди беріть з етикетки конкретної банки: «на око, як сіль на котлети» — шлях до опіку шкіри або до нульового ефекту.

Неостомазан у дворах теж з’являється, бо дешевий. В офіційній настанові він розписаний для великої рогатої худоби, овець, коней, собак і котів, не як засіб першої лінії для курей. Якщо вже берете його для щілин порожнього сараю, тримайтеся етикетки й не переносьте логіку «кропнув кімнату від клопів» на несучок. Івермектин «на холку», який радять на форумах, — не препарат для сараю і взагалі не тема для самодіяльності з яйцями в холодильнику.

Піретроїди сильно токсичні для котів. Якщо кіт ночує в сараї, його треба ізолювати до повного висихання і провітрювання. Те саме з акваріумом, ставком і вуликами поблизу.

Як кропити, щоб дістати кожну щілину

Розпилювач — садовий помповий, із плоскоструменевою насадкою. Не парфумерний пульверизатор: він дає туман, який осідає на вас, а не в тріщину. Працюйте в рукавичках, окулярах, респіраторі, закритому одязі. Не їсти, не курити. Дітей і вагітних подалі.

1. Розведіть препарат у окремому посуді, не в напувалці. Спочатку розмішайте концентрат у малій кількості води, потім долийте до робочого об’єму.
2. Почніть зі стелі й верхніх стиків. Паразити падають вниз. Якщо почати з підлоги, ви розмажете живих по вже обробленій зоні.
3. Далі стіни, віконні рами, дверна коробка, електрична проводка в гофрі — кліщ любить тепло біля лампи.
4. Сідала зніміть і кропіть з усіх боків, особливо торці й пази в тримачах. За спостереженнями, саме тут лишається «запас» після красиво мокрих стін.
5. Гніздові ящики — зсередини, знизу, у швах фанери. Знімні гнізда винесіть і обробіть надворі.
6. Підлога, поріг, щілина між дошками. Не заливайте до калюж: потрібна рівномірна волога плівка.
7. Наприкінці — інвентар і зовнішня сторона дверцят. Кліщ гуляє і по фасаду, якщо є щілина в обшивці.

Закрийте сарай на час, який пише інструкція, зазвичай 2–3 години, потім відчиніть навстіж. Запускайте птицю, коли поверхні сухі на дотик і запах уже не ріже. Підстилку кладіть тільки нову. Стару «підсушити і повернути» — це повернути яйця кліща, які хімія могла не взяти.

Другу обробку ставте в календар одразу. Через 7–10 днів, навіть якщо кури вже спокійні. Перший удар знімає рухомих. Другий — тих, хто вилупився з яєць. Третю інколи роблять ще через такий самий інтервал, якщо зараження було важке або ви знайшли живих у шві. Не збільшуйте концентрацію «для надійності». Отруїте птицю швидше, ніж кліща.

Курей теж обробіть — інакше коло замикається

Сарай без птиці можна вилизати до блиску. Якщо на курці лишилися пухоїди, вона занесе їх назад за ніч. Тому в той самий день, або наступного, обробляють усе поголів’я. І півнів. І квочку з курчатами — окремо, обережніше, краще після розмови з ветлікарем.

• Рідкий піретроїд: розчин за рядком «для птиці», не «для сараю». Змочіть шкіру біля клоаки, під крилами, на спині й грудях. Голову, очі, дзьоб не чіпайте.
• Пудра: розсунути пір’я і припудрити шкіру, не поверх пір’їн. Інакше ви припудрите повітря.
• Не купайте в бочці ослаблених і задушливих у спеку. Коротке зрошення краще, ніж паніка й пневмонія.
• Яйця з гнізд перед обробкою зберіть. Корм накрийте або винесіть.

Після рідини дайте птиці обсохнути в теплі, без протягу. У холод краще пудра. Молодняк тримайте окремо від дорослих, поки не закриєте схему з двох обробок. Захворівших, з ранами на шкірі, не женіть у загальний розчин — спочатку ветлікар.

Пилова ванна після хімії — вже не лікування, а підтримка. Суміш крупного піску й деревної золи в ящику, куди кури самі лізуть чухатися. Харчовий діатоміт (не будівельний!) Merck Veterinary Manual згадує саме в пилових ваннах: пісок плюс кілька чашок харчової діатомової землі. Маска собі обов’язкова, пил кремнію легеням не друг. Мокрий діатоміт не працює. Фільтрувальний, «для басейнів», на птицю не сипте.

Народні засоби: де є сенс, а де шкода

Оцет 1:2, полиновий настій, часник у поїлці, полин на сідалі — це те, що заспокоює господаря. На дорослу вошу в пір’ї вони діють слабко. На червоного кліща в тріщині бруса — майже ніяк. Як доповнення після хімії ще можна покропити оцтовою водою гнізда для запаху, але як єдиний метод у заселеному сараї це втрата тижня.

Зола й пісок — інша справа. Механічно сушать кутикулу комахи, якщо птиця реально купається, а не ходить по мокрій глині. Тримати ванну сухою. Після дощу викидати кашу і насипати знову. Це профілактика, не швидке «знести все за вечір».

Гас, дизель, відпрацьована олива на сідала — ні. Пари б’ють по дихальних шляхах птиці, дерево вбирає нафтопродукти, яйця пахнуть, шкіра горить. У практиці бачив сарай після такого «дідового методу»: дві курки сиділи наїжачені, очі сльозилися, а під жердиною кліщ як жив, так і жив, бо гас не зайшов у тонку щілину. Те саме стосується дихлофосу з кухні й концентрованих садових засобів від колорадського жука. Інша реєстрація, інша токсичність, інший ризик для яєць.

Типові помилки, через які свербіж повертається

• Кропили тільки стіни, гнізда не виймали.
• Птицю не чіпали, «бо хімія в сараї».
• Не було другої обробки. Яйця вилупились — ви знову на старті.
• Підстилку повернули «ще нормальну».
• Обробляли одну групу курей, півня й квочку з вигулу пропустили.
• Кіт спав на сідалі тієї ж ночі. Для кота піретроїд — отрута, для кліща — зайвий рознос по двору.
• Змішали два концентрати в одному обприскувачі. Так не «посилює», так ламає емульсію і підвищує токсичність.
• Кропили по мокрому посліду в дощ, двері зачинили наглухо, птицю загнали через годину.

Ще одна тиха помилка — новий інвентар. Купили клітку на ринку, поставили в чистий сарай. Через три тижні знову білі яйця на пір’ї. Карантин 2–3 тижні й огляд клоаки кожної нової голови дешевші за третю каністру Бутоксу.

Взимку воші не «засинають». Їм тепло на курці. Кліщ у холодному сараї гальмує, але в утепленому кутку біля лампи живе спокійно. Тому «покроплю навесні» — поганий план, якщо в січні птиця вже чухається до лисин.

Щоб не кропити щомісяця

Сухий сарай, суха підстилка, світло й протяг, який не б’є по сідалу, а витягає вологу. Раз на тиждень — швидкий огляд двох-трьох випадкових курей: клоака, крила, груди. Раз на сезон, перед спекою, порожній сарай можна профілактично пройти тим самим піретроїдом, навіть якщо свербежу ще немає.

Гнізда краще знімні, сідала — не прибиті намертво. Те, що виймається, те й вимивається. Щілини в старому брусі після генеральної обробки закривають, наскільки дозволяє конструкція: кліщу не треба палац, йому треба 1 мм темряви. Годівниці не ставте під сідало. Послід на зерні — і корм, і інкубатор.

Пилова ванна в тіні, не в калюжі. Харчовий діатоміт — тонким шаром у суху суміш, не хмарою по всьому сараю, щоб птиця не дихала цим щодня. Нових курей — окремо. Після виставки, ринку, сусідського півня «на годину» — знову огляд.

Якщо після двох правильних обробок кури лисіють далі, несучість падає, гребінці бліді — кличте ветеринара. Може бути не пухоїд, а кліщ, пероїд іншого виду, аліментарна лисина, розкльов. Хімією по шкірі «ще раз, але міцніше» тут уже не лікують.

Порядок на найближчі два тижні такий. Сьогодні: птицю геть, сарай до дощок, Бутокс-50 або Ектосан за рядком для приміщення, провітрювання, нова підстилка. Сьогодні чи завтра: обробка всього поголів’я за рядком для птиці. У календар: день +8…+10 — повтор сараю і птиці. Паралельно — ящик із піском і золою. Кота в сарай не пускати, поки все не висохне. Дози не з пам’яті сусіда, а з папірця в коробці. Якщо стадо велике, є курчата або ви продаєте яйця — узгодьте схему з ветеринаром. Далі вже не «кропити якось», а довести справу до другої обробки і не повернути брудну солому назад.