Кільцеподібне сонячне затемнення: що це і як його побачити
Коротко
- Кільцеподібне затемнення виникає, коли Місяць проходить перед Сонцем, але перебуває далеко від Землі й не закриває його повністю.
- У максимальній фазі навколо темного диска Місяця з’являється яскраве «кільце вогню».
- Небо не темніє повністю, корона Сонця не видно, а захист очей потрібен протягом усього явища.
- Смуга, де видно повне кільце, вузька — зазвичай 100–300 км завширшки.
- Наступні помітні кільцеподібні затемнення відбудуться у 2027, 2028 і 2030 роках.
- Без спеціальних окулярів або фільтрів дивитися на Сонце небезпечно навіть на піку.
Кільцеподібне сонячне затемнення — це той момент, коли Місяць стає точно між Землею і Сонцем, але виглядає трохи меншим за сонячний диск. Замість повної темряви ми бачимо яскраве кільце світла навколо чорного місячного силуету. Це явище називають ще «кільцем вогню».
Воно не таке драматичне, як повне затемнення, коли день раптом перетворюється на ніч. Але враження все одно сильне: світло тьмяніє, тіні стають різкішими, а на небі з’являється те саме кільце. У практиці я помічав, що навіть досвідчені спостерігачі часто недооцінюють, наскільки яскравим залишається це кільце — очі без захисту отримують удар майже одразу.
Розберемо, чому так відбувається, чим воно відрізняється від інших типів затемнень і як правильно його дивитися, щоб не нашкодити зору.
Чому виникає кільцеподібне сонячне затемнення
Орбіта Місяця навколо Землі — не коло, а еліпс. Відстань між нами і супутником змінюється приблизно від 363 тисяч до 405 тисяч кілометрів. Коли Місяць перебуває біля найвіддаленішої точки (апогею), його видимий розмір на небі стає меншим.
Сонце і Місяць з Землі виглядають майже однаковими за кутовим розміром. Але якщо затемнення трапляється саме тоді, коли Місяць далеко, він уже не здатен закрити всю сонячну поверхню. Залишається тонке яскраве кільце — annulus. Звідси й назва.
Щоб затемнення взагалі відбулося, потрібні три умови одночасно:
- фаза нового Місяця;
- Місяць має бути біля одного з вузлів своєї орбіти (точок, де вона перетинає площину земної орбіти);
- відстань до Місяця має бути достатньо великою.
Якщо хоча б одна умова не виконується — або затемнення часткове, або його взагалі немає.
Тінь Місяця теж поводиться інакше. У випадку кільцеподібного затемнення конус повної тіні (умбра) не досягає поверхні Землі. Замість нього на планету падає антумбра — область, звідки видно саме кільце. За її межами спостерігачі бачать лише часткове затемнення.

Чим кільцеподібне відрізняється від повного і часткового
Головна різниця — у відстані до Місяця і, відповідно, у тому, що ми бачимо.
| Тип затемнення | Видимий розмір Місяця | Що видно в максимумі | Чи темніє небо | Чи потрібен захист очей у максимумі |
|---|---|---|---|---|
| Повне | Більший або рівний Сонцю | Корона Сонця, повна темрява | Так, майже як вночі | Ні (лише кілька хвилин) |
| Кільцеподібне | Менший за Сонце | Яскраве кільце навколо Місяця | Трохи, але день залишається | Так, завжди |
| Часткове | Будь-який | Серп Сонця | Майже не помітно | Так, завжди |
Під час кільцеподібного затемнення корона залишається невидимою — занадто багато світла від кільця. Температура повітря майже не падає, птахи не сідають спати. За спостереженнями, багато хто очікує «апокаліптичної» темряви і потім злегка розчарований. Але саме кільце компенсує це відчуття.
Є ще гібридні затемнення — рідкісний тип, коли в одній частині смуги воно виглядає повним, а в іншій — кільцеподібним. Це трапляється через кривизну Землі. Їх менше 5 % від усіх сонячних затемнень.
Етапи кільцеподібного затемнення
Явище розгортається поступово і займає кілька годин. У точці, де видно повне кільце, усе триває довше за три години від першого до останнього контакту. Сама кільцева фаза — від кількох секунд до понад 12 хвилин (рекорд близький до 12,5 хвилин).
Класична послідовність така:
- Перший контакт. Місяць лише торкається краю Сонця. З’являється маленький «укус».
- Часткова фаза. Місячний диск повільно наповзає. Сонце перетворюється на серп. Світло помітно слабшає, тіні стають гострішими.
- Другий контакт. Починається кільцева фаза. Перед цим часто видно намистини Бейлі — яскраві точки світла, що пробиваються крізь долини на краю Місяця.
- Максимум (анулярність). Місяць точно в центрі. Навколо нього рівне яскраве кільце.
- Третій контакт. Кільце починає розриватися з одного боку. Знову можуть з’явитися намистини Бейлі.
- Четвертий контакт. Місяць повністю сходить із диска Сонця. Затемнення закінчується.
Намистини Бейлі — один із найцікавіших моментів. Вони тривають лише секунди, але виглядають вражаюче. У практиці я бачив, як люди, які чекали саме на кільце, раптом виявляли, що саме ці «перли» запам’яталися найкраще.
Як безпечно спостерігати кільцеподібне затемнення
Це найважливіший розділ. Під час кільцеподібного затемнення Сонце ніколи не закривається повністю. Тому дивитися на нього голим оком, через звичайні сонцезахисні окуляри, задимлене скло чи плівку небезпечно в будь-який момент.
Правила прості і жорсткі:
- Використовуйте лише сертифіковані окуляри для затемнень (стандарт ISO 12312-2) або спеціальні сонячні фільтри.
- Перед використанням перевірте окуляри на подряпини і пошкодження. Якщо є — викидайте.
- Ніколи не дивіться через бінокль, телескоп чи об’єктив камери, якщо на передній лінзі немає спеціального сонячного фільтра. Окуляри для затемнень у цьому випадку не допоможуть — промені сконцентруються і пропалять фільтр.
- Дітей тримайте під постійним контролем. Вони можуть зняти окуляри в найнебезпечніший момент.
Якщо спеціальних окулярів немає, можна зробити проєкцію. Візьміть аркуш картону, зробіть маленький отвір і проєктуйте зображення Сонця на інший аркуш чи стіну. Так ви бачите всі фази, не дивлячись прямо на світило.
За досвідом, найчастіша помилка новачків — спроба «хоч секунду» глянути без захисту на піку. Результат може бути незворотним пошкодженням сітківки. Краще не ризикувати.

Коли і де можна побачити наступні кільцеподібні затемнення
Глобально кільцеподібні затемнення трапляються приблизно раз на один-два роки. Але смуга анулярності вузька, тому для конкретної місцевості це подія раз на багато десятиліть.
Найближчі цікаві дати:
- 17 лютого 2026 року — кільце буде видно лише в Антарктиді. Часткові фази — у південній Африці та Південній Америці.
- 6 лютого 2027 року — смуга пройде через південну частину Південної Америки, Атлантику і Африку. Тривалість кільця може сягати майже 8 хвилин.
- 26 січня 2028 року — одне з найдовших у найближчі роки. Смуга пройде через Південну Америку, Атлантику, Португалію та Іспанію. Максимальна тривалість перевищить 10 хвилин.
- 1 червня 2030 року — смуга пройде через Північну Африку, Грецію, Туреччину, Україну, Росію, Казахстан, Китай і Японію. Тривалість кільця — понад 5 хвилин. Для багатьох європейських спостерігачів це буде найкраща можливість побачити явище без далеких поїздок.
Точні карти смуги і час для конкретних міст краще перевіряти ближче до дати на спеціалізованих ресурсах на кшталт timeanddate.com або даних NASA. Погода відіграє величезну роль — навіть ідеальна геометрія нічого не дасть, якщо небо затягнуте хмарами.
Що ще варто знати перед спостереженням
Під час кільцеподібного затемнення можна спробувати сфотографувати явище. Для цього потрібен сонячний фільтр на об’єктиві. Без нього матриця камери може постраждати так само, як і очі. Багато хто робить серії знімків і потім складає композицію всіх фаз — виходить дуже ефектно.
Цікаво, що під час часткових фаз тіні від листя дерев перетворюються на маленькі серпи. Це простий і безпечний спосіб показати дітям, що відбувається на небі, не дивлячись прямо на Сонце.
Затемнення — одна з небагатьох астрономічних подій, яку можна побачити без телескопа. Достатньо окулярів і трохи терпіння. Але підготовка все одно потрібна: перевірити час, знайти відкрите місце з хорошим горизонтом, взяти запасні окуляри.
Якщо ви плануєте поїздку саме заради кільця — обирайте місце якомога ближче до центральної лінії смуги. Там тривалість анулярності максимальна, а саме кільце виглядає найсиметричнішим. На краях смуги воно вже тонше і коротше.
Кільцеподібне сонячне затемнення — це шанс побачити, наскільки тонко налаштована геометрія Сонячної системи. Місяць і Сонце майже ідеально підходять один одному за розміром на нашому небі, але іноді цієї «майже» вистачає, щоб замість чорної дірки з’явилося яскраве кільце. Варто хоч раз побачити це на власні очі — з правильним захистом, звісно. Перевірте найближчі дати, підготуйте окуляри і не пропустіть можливість.